- викроювати
- техн. выкра́ивать
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
викроювати — юю, юєш, недок., ви/кроїти, ою, оїш, док., перех. 1) Вирізувати з якого небудь матеріалу окремі частини певної форми і розміру для пошиття одягу, взуття і т. ін. 2) перен., розм. Виділяти з труднощами що небудь для якоїсь мети … Український тлумачний словник
викроювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
викроїти — див. викроювати … Український тлумачний словник
викроювання — я, с. Дія за знач. викроювати … Український тлумачний словник
викроюватися — юється, недок., ви/кроїтися, їться, док. 1) Утворюватися внаслідок викроювання. 2) перен., розм. Виходити, ставатися. 3) тільки недок. Пас. до викроювати … Український тлумачний словник
кроїти — (розрізати тканину, шкіру тощо на частини відповідної форми й розміру для пошиття з них одягу, взуття тощо), розкроювати, розкроїти, краяти; викроювати, викроїти (вирізати із тканини, шкіри такі частини) … Словник синонімів української мови